повернення хвороби

1) nawrót (напр. хвороби)

2) powrót

1. n

1) повернення; зворотний шлях

2) повернення (забраного), відшкодування

3) дохід; прибуток; виручка

4) обіг

5) офіційний звіт; рапорт

6) відомість, список

7) pl відомості

8) квиток в обидва кінці

9) результати виборів; звіт про підрахунок голосів

10) обрання

11) pl повернений (непроданий) товар

12) pl повернені векселі (чеки)

13) pl тех. відходи виробництва, що йдуть на переробку

14) відповідь

15) юр. повернення шерифом судового наказу (в суд)

16) підпис шерифа на судовому наказі

17) військ. зустрічний удар

18) спорт. напад у відповідь (фехтування)

19) спорт. прийом (м'яча)

20) мед. рецидив, повернення (хвороби)

21) гірн. вентиляційний просік

22) ел. зворотний провід; зворотна мережа

23) с.г. приплід, розплід

24) с.г. молочні відвійки

25) pl слабкий тютюн; низькосортний тютюн

2. v

1) повертатися; іти назад

2) повертатися (до чогось), знову звертатися (до чогось)

3) повертатися до попереднього стану

4) повертати, віддавати

5) відповідати (тим же)

6) класти назад

7) заперечувати; відповідати

8) доповідати, офіційно заявляти; звітувати

9) обирати (до парламенту)

10) давати (прибуток)

11) фіз. відбивати (звук, світло)

* * *

1) повернення

2) віддача, повернення; відшкодування

3) eк. оборот; доход; прибуток; виторг

4) офіційний звіт; рапорт

5) = return ticket

6) результат виборів; звіт про підрахунок голосів; обрання

7) pl повернутий, непроданий товар; повернуті чеки, векселі; тex. відходи виробництва, що йдуть у переробку

8) відповідь

9) юp. повернення шерифом судового наказу ( до суду); напис шерифа на судовому наказі ( повертається до суду)

10) вiйcьк. зустрічний удар; cпopт. напад у відповідь, відповідний напад ( фехтування)

11) cпopт. прийом ( м'яча)

12) мeд. повернення ( хвороби); рецидив

13) гipн. вентиляційний просік або хідник

14) eл. зворотний провід; зворотна мережа

15) c-г. приплід, розплід

16) cпeц. молочні відвійки

17) pl; cпeц. ситовий схід

18) pl неміцний тютюн; низький ґатунок тютюну ( з відходів)

1) (по) вертатися; іти назад

2) (по) вертатися, знову звертатися ( до чого-небудь)

3) (по) (to) вертатися до колишнього стану

4) повертати, віддавати; відповідати ( тим же); відбивати (звук, світло)

5) класти назад

6) відповідати; заперечувати

7) доповідати, повідомляти, офіційно заявляти; звітувати

8) обрати ( до законодавчого органу); юp. призивати до участі в розгляді справ ( присяжних)

9) eк. приносити ( доход)

10) фiз. відбивати (звук, світло)

11) кapт. робити хід у відповідь

1) повернення

2) віддача, повернення; відшкодування

3) eк. оборот; доход; прибуток; виторг

4) офіційний звіт; рапорт

5) = return ticket

6) результат виборів; звіт про підрахунок голосів; обрання

7) pl повернутий, непроданий товар; повернуті чеки, векселі; тex. відходи виробництва, що йдуть у переробку

8) відповідь

9) юp. повернення шерифом судового наказу ( до суду); напис шерифа на судовому наказі ( повертається до суду)

10) вiйcьк. зустрічний удар; cпopт. напад у відповідь, відповідний напад ( фехтування)

11) cпopт. прийом ( м'яча)

12) мeд. повернення ( хвороби); рецидив

13) гipн. вентиляційний просік або хідник

14) eл. зворотний провід; зворотна мережа

15) c-г. приплід, розплід

16) cпeц. молочні відвійки

17) pl; cпeц. ситовий схід

18) pl неміцний тютюн; низький ґатунок тютюну ( з відходів)

1) (по) вертатися; іти назад

2) (по) вертатися, знову звертатися ( до чого-небудь)

3) (по) (to) вертатися до колишнього стану

4) повертати, віддавати; відповідати ( тим же); відбивати (звук, світло)

5) класти назад

6) відповідати; заперечувати

7) доповідати, повідомляти, офіційно заявляти; звітувати

8) обрати ( до законодавчого органу); юp. призивати до участі в розгляді справ ( присяжних)

9) eк. приносити ( доход)

10) фiз. відбивати (звук, світло)

11) кapт. робити хід у відповідь

1) рецидивізм

2) мед. рецидив; повернення хвороби

* * *

1. n

1) повторення

2) мед. рецидив, повернення хвороби

2. v

1) знову повертатися до якогось стану

2) братися за старе, знову вдаватися до чогось

3) знову захворіти

4) знову падати в ціні (про цінні папери)

Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844, Рекен, Пруссія - 1900) - нім. філософ. Закінчив Ляйпцизький ун-т; проф. класичної філології у Базельському ун-ті (1869 - 1879). Погіршення стану здоров'я спричинилося до того, що Н., залишивши посаду проф., переїхав до Італії і Швейцарії, де протягом 10 років жив самітником, займаючись творчою працею. Через різке загострення психічної хвороби у 1889 р. його було допроваджено до психіатричної лікарні, де він і помер. Ранні захоплення романтизмом приводять Н. до музики Вагнера та філософії Шопенгауера. В часи романтичних пошуків генія - як виразника трагічно-художнього творення культури - Н. виходить з Античності як вузла, яким пов'язана й сучасна культура. Геній уявляється йому "центром" входження у буття, здатним створювати естетично виправдані його феномени. В першій праці Н. "Народження трагедії" (1872) феномен античної культури постає у двоїстості аполлонівського та діонісійського начал. Аполлон очолює царину довершених образів: світла, розумності та краси, а Діоніс - несталих: хаосу, шаленства й руйнації Г. рецька культура постає як арена боротьби цих принципів, являючи історичну зміну епох. Кардинальна зміна аполлонівсько-діонісійського взаємовідношення в культурі відбувається завдяки переорієнтації принципу індивідуації з художньої інтуїції на морально-логічний дискурс. Означені філософські інтенції Н. знаходить у Сократа, називаючи його першим декадентом в західній історії С. воє головне завдання Н. вбачає у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над інстинктивними, здійснюючи філософський задум "переоцінки цінностей". Для розуму основу єдності світу являє собою Абсолют - як умова існування цінностей. Саме Бог перетворює цінності на вічні інстанції. Ідея "смерті Бога" звільняє людину з полону цієї хибної свідомості ("Весела наука", 1882). Історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим (християнство, мораль, філософська істина) Н. називає нігілізмом, підсумовуючи це ємкою фразою: "Бог помер". Під поняттям "Бог" розуміються всі номінації надчуттєвого: ідеали, норми, принципи, цілі, цінності тощо, за допомогою яких суще набуває сенсу. Воля людини побачити "знецінений" світ дає їй змогу поєднати прагнення власної та світової волі. Якщо історична форма декадансу, за Н., починається з Сократа, то Платон продовжив творення ідеї "істинного світу", за якою стоять "примари" добра, справедливості, краси, що вже не причетні до життя. "Істинний світ" християнства розкривається перед людиною тільки в результаті каяття, яке виражається в аскезі й провині за прояв людських життєвих імпульсів. Шлях трансформації "істинного світу" продовжує філософія Канта, де постулюється поняття "ноуменального світу", підтверджуючи належність морального імперативу. Моральний дискурс породжує нові форми утопізму (соціалізм, анархія), які поширюють ентропію власного безсилля, а за проголошенням ідеалів свободи ховається воля до заперечення життя. Ключовим поняттям рушійної сили в структуруванні цінностей моралі є Ressentiment (франц. злопам'ятство). Воно характеризує атмосферу ворожості, ненависті та почуття безсилля, що виникають внаслідок невідповідності між внутрішніми домаганнями і фактичним становищем людини в суспільстві. Згідно з Н., сучасна людина - це "перехід і загибель", тому образ "надлюдини" розглядається як символ довершеності культури та породження нових людських перспектив. "Надлюдина" - це представник нової аристократії духу, що протистоїть не злій людині, а ницій та кволій. Вона формується в результаті вдосконалення, розвитку й відбору сильної породи. Цей відбір відбувається на підставі здатності до самозречення та самотворення, сприйняття трагедійності буття у коловороті "вічного повернення" й бажання сягнути недозволеного. "Надлюдина" - результат культурно-духовного вдосконалення; біологічний тип, що перевершує сучасну людину з її інтелектуально-моральними якостями, які спричиняють появу песимізму й нігілізму. Мораль сама була зброєю проти самої себе, породивши самонедовіру й песимізм як реакцію на занепад життєвих інстинктів. Утворивши два способи світосприйняття (покірливе скніння в тенетах моралі та агресивне подолання негативних оцінок), песимізм переходить у фазу нігілізму. Нігілізм - це патологічний проміжний стан, який бачить цінність там, де їй не відповідає жодна реальність. За Н., сучасність просякнута неповними формами нігілізму - це декаданс без переосмислення цінностей; подолання цього стану вбачається в інтегральному принципі сущого - "волі до влади", що втілює постійне самоуповноваження природних сил до зростання усіх форм життя. Н. як філософ створив нову парадигму культурно-філософської орієнтації й заклав основи філософії життя.

[br]

Осн. тв.: "Народження трагедії з духу музики" (1872); "Людське, надто людське" (1878); "Весела наука" (1882); "По той бік добра і зла" (1886); "Генеалогія моралі" (1887); "Так казав Заратустра" (1883 - 1891); "Жадання влади: досвід переоцінки всіх цінностей" (1887); "Антихристиянин" (1888).